Дошка оголошень
9 серпня
Фестиваль "Бандерштат"
с. Гаразджа, біля Луцька
10 Серпня
Фестиваль "Be Free"
Парк ім. Б. Хмельницького
|
|
|
|
Інтерв'ю
ХУЧ: панк-рок зі Львова
Любомир Тарновський. Економістика, №7, квітень-травень 2007р.
З цими хлопцями я познайомився давно. З Жовтаном –на початку вересня 2003-го року, на економічному факультеті в 209-ій авдиторії в перший день мого університетського життя (нам пощастило вчитися в одній групі). Він був єдиний одягнений у вишиванку тому й одразу запам’ятався. З Гулічом я познайомився перед зимовою сесією того ж року, коли до Жовтана ми з дівчатами приїхали вчити “вишку”. Олег запам’ятався мені не коротким носом і дивною шапкою зі смайликом. Юрка і Тараса (який потім пішов з гурту) зустрів вже на концерті, який запам’ятався веселою музикою. Але досить сентиментів… Знайомтесь, гурт ХуЧ:
Юрко – вокал, гітара. Студент факультету іноземних мов.Вміє гарно плавати і рятувати басистів,що тонуть з океану.
Гуліч – бас-гітара, бек-вокал. Студент філософського факультету.Любить природу і себе серед неї.Інколи пише вірші.
Жовтан – ударні. Студент економічного факультету.Обожнює гори. Полюбляє довго , затишно поспати.
ХуЧ – один із найвідоміших теперішніх львівських поп-панк гуртів, створений наприкінці 2003-го року.
Насиченість, повноту творчого життя ХуЧа в цих хлопаках попрошу Юрка, Гуліча й Жовтана розповісти їм самим:
Ю: Розпочинати музичну кар’єру було дуже важко. Репетиції проводили, переважно на позичених інструментах, у підвалі на “Погулянці”, в приміщенні колишнього туалету. Збиралися по кілька разів на тиждень, щось придумували, разом з тим, вчилися. З часом нас почали запрошувати на виступи, ми записали декілька пісень.
Ж: Наші пісні, попри їх простоту, відразу полюбила публіка. Ще по нинішній день слухають пісню “Сихів”, і навіть далеко за межами цього мікрорайону Львова. На останньому концерті в Рівному разом з нами її співав увесь зал. А пісенька про гори “Не залишай” стала справжнім пластовим хітом.
Г: З часом назбирали трохи грошей і тепер не поскаржимось, маємо практично всі інструменти та музичне обладнання, необхідне для проведення репетицій, навіть невеликий концерт вже можемо самі організувати. Нам важко було цього досягнути, довелося літо пропрацювати в США, де були всім гуртом!
Ю: Наприкінці минулого року ХуЧ переживав великі реформи. Колишній ударник Тарас пішов з гурту, ми пробували грати з іншим, але й тоді виникли певні труднощі, тому Жовтанові довелося відкласти вбік свою гітарку і взяти в руки палички, якими тепер і стукає по барабанах.
Л. Т.: На якому етапі розвитку перебуває гурт зараз?
Ж: Я сказав би, що на етапі активної творчої діяльності і самовдосконалення. Ми серйозно взялися за роботу. Загалом, ми маємо репетиції кожного дня після пар, по кілька годин. Працюємо над новим албомом, пісні до якого записуємо на студії “Scandal records” у Рівному.
Г: До речі, в ХуЧа є демо-альбом “Фляки койота”, який завершили минулого року і до якого увійшло дванадцять пісень. Намагаємося не стояти на місці, до того ж хочемо не відставати від музичного життя в Україні. От наприклад, долучилися до створення перших українських панк-рок збірників “Punk-rock seasons” і “Перша лайка”. В підтримку останнього, зараз проводимо тур великими містами України разом із відомим гуртом Брем Стокер. Вже виступали в Рівному, Києві, Чернівцях.
Ю: Розуміємо, що було би добре потрапити й на телебачення. Нещодавно вели переговори з молодим режисером із Києва. Домовилися про зйомки кліпу. Наразі уточнюється дата зйомок.
Л. Т.: Розкажіть щось про вашу музику. Її настрій, змістове наповнення?
Ю: Наша музика для того, щоби люди, які її слухають, отримували потужні порції позитиву.
Г: Наша музика – це певна трансформована субстанція наших відчуттів, стосовно буденного життя та світосприйняття, задля позитивних, моральних, гуманних цінностей молодечого життя.
Ж: Музика відображає мої почуття й переживання, нею ми хочемо передати всю свою «плюсову» енергію й позитивні почуття іншим. А співаємо про те, що, як правило, пережили самі.
Л. Т.: Що ви можете розповісти про те середовище, у якому працюєте, про ринок шоу-бізнесу в Західній Україні, зокрема, у Львові?
Ж: У Львові можна характеризувати з багатьох точок зору. Взагалі-то, можливості для розвитку є, але їх не так вже й багато. Доволі складно проявити себе. У нас відбувається мало фестивалів, а на тих, що є, або журі ще радянського зразка, або несправедливі інтернет-голосування, які вже не раз підлаштовувалося комп’ютерними умільцями.
Ю: Безперечно,є великий творчий потенціал для його розвитку ринку шоу-бізнесу. Але існують і перепони з боку публіки. Наприклад, стереотипи, зокрема, щодо панку. Мовляв, це – щось зле, погане,бридке. Навпаки, сучасні гурти цієї музичної течії навіть активно пропагують соціально-важливі теми або просто співають хороші та веселі пісні. Тож намагаємось ламати стереотипи.
Л. Т.: У вас є справжні фани, чи, може фанатки?
Г: Наш давній друг Садік ще не пропустив жодного концерту ХуЧа, за що ми його дуже поважаємо та цінуємо. Принагідно додам, що дуже цінуємо допомогу тих людей, які так чи інакше долучаються чи долучилися до нашої музичної діяльності, а, особливо, гурту Брему Стокеру. Їм ми багато чим завдячуємо.
На завершення, від себе доповню, що ХуЧ – це просто хороші, веселі хлопці, просто поціновувачі панк-року, просто добрі друзі.
|
|
Лінки
|
